Батьківське аб’юзерство

Чи знаєте ви, що таке батьківське аб’юзерство?

Аб’юзер – людина, яка свідомо чи несвідомо використовує прийоми насильства (психологічного, фізичного, фінансового та ін.) над особістістю іншої людини.

Батьківське аб’юзерство – це тонкі прийоми часто неусвідомленого емоційного насильства застосовуваного у вихованні дитини. Виявляється такими виразами батьків:

• «Раз ти це зробив, то я тебе не знаю» (осуд, відмова)
• «Що з тебе виросте?» (критика, знецінення)
• «Я завжди знала, що у тебе нічого не вийде...» (знецінення дій дитини,  узагальнення)
• «Ти мати в могилу зведеш! Серце не витримує таке! Дізнаєшся, як це жити без мене» (шантаж, маніпуляція виною, страхом, загроза)
• «Збирайся, відведу тебе до інтернату, там і наберешся розуму» (загроза та шантаж)
  
  

Впевнена, що такий список цитат батьківського спілкування можна продовжити, проте саме такі слова стають тавром для душі дитини, як наслідок – низька самооцінка гарантована.

Батьківське аб’юзерство – це:

• коли залякують дитину;
• коли годинами читають нотації; 
• коли загрожують; 
• коли багато критикують;
• коли знецінюється особистість дитини або її вчинки;
• коли часто використовуються узагальнення і навішування ярликів;
• коли багато суперечливих вимог;
• коли мало цікавляться почуттям дитини;
• коли багато звинувачень та застосовують фізичне покарання;
• коли порушують психологічні та фізичні кордони дитини.
  
  

Таке батьківське ставлення ігнорує потреби дитини, знищує право бути собою, створює потребу бути зручним, витрачати всі сили на те, щоб подобатися, або рятувати інших, рятуючи в них себе або щоб помітили. З дитинства формується модель «важливіше потреби інших, а я на останньому плані».

Батьківське аб’юзерство народжує всередині дитини вічний пошук любові, адже дитина, яка зіткнулася з психологічним насиллям не впевнена, що її люблять. Пережите дитиною тонке психологічне відкидання навчає її спотвореної любові, формує ненадійну прихильність і велику толерантність до болю. Дитина вчиться терпіти біль і жити в ній, сприймаючи таке життя нормою.

Як вибудовувати здорові відносини батьки-діти?

Помічайте, ЯК ви розмовляєте з дитиною. Помічайте, ЩО ви говорите часто своїй дитині. Звертайте увагу на ПОЧУТТЯ дитини і її переживання. Не поспішайте дитину карати, подумайте, ЧОМУ вона себе так веде. Використовуйте теплий гумор у спілкуванні з дитиною, це завжди зближує. Обіймайте вашу дитину щонайменше 8 разів на день. Уникайте звинувачень дитини, адже вона ЩЕ дитина, вона вчиться жити і має право на помилки. Не порівнюйте свою дитину з собою або іншими дітьми. Дайте їй мати свій шлях розвитку. Будьте терплячі до дитини, ВІРТЕ в неї.

Дбайте про себе! Незадоволені потреби батьків лягають важким тягарем на дитину.