Панічні настрої: як з ними впоратись?

Панічні настрої у суспільстві - одна зі складових існування людства. Чим більше нами володіють колективні «хвилі», тим менше ми контролюємо ситуацію і відокремлюємо себе у ній. Часто можна почути фрази – «Не піддавайтеся паніці», «Тримайте себе у руках», «Заспокойтеся». А як це реалізувати, якщо вже у стані, оточення ще більше нагнітає такий настрій?

Розберемося у природі паніки

Паніка – це раптовий, неусвідомлюваний страх, специфічний стан перед реальною або уявною загрозою. І так, паніка – є стресовою реакцією на неочікувані події. Панічні настрої суспільства швидко розповсюджуються, охоплюючи натовп, вона схожа на хворобу, але має психологічну природу. Це не тільки словесна передача від однієї людини до другої ланцюговою реакцією, це реальний емоційний стан.Варто розуміти, що страх сам по собі є корисною для людини структурою, оскільки він формує або стимулює до вироблення стратегій долання складних обставин. Завдяки стресу наш мозок отримує можливість обробити інформацію та сформувати подальші дії. Цьому допомагає ряд хімічних, гормональних процесів-відповідей на стрес - адреналіну, норадреналіну та кортизолу. Кожен має своє функцію, щоб допомогти людині справитися.

Чим це може зашкодити або допомогти?

Існують уявні та реальні загрози, коли група людей формує настрій більшості, і ланцюговою реакцією стрес починає володіти усіма. 

Чим це шкодить? Є можливість потрапити у залежність від чужого настрою, сформувати хибні висновки та більше - потрапити у залежність від обставин, коли вони керують усіма сферами і людина відмовляється боротися. 

Чим це корисно? Тим, що можна проаналізувати, що відбувається і свідомо (хочеться ще раз підкреслити, свідомо!) опрацювати інформацію. А для цього потрібно від’єднатися від колективного настрою та звернутися до логіки, внутрішнього інтуїтивного почуття, тобто повернутися до ідентифікації себе у можливих обставина. Це головне правило супротиву панічним настроям.Наприклад, хтось щось розказав, і це є умовно реальною загрозою. Конструктивною реакцією було б перевірити інформацію з інших джерел (бажано іншого оточення). Якщо загроза існує, то виробити алгоритм дій, що можна зробити, щоб зменшити ризики. Тобто, увімкнути критичне мислення та сформувати покроковий план дій: якщо …, то що мені потрібно зробити, скласти, куди піти. Саме за таким алгоритмом буде використано коректно сплеск гормонів стресу, адже вони не будуть керувати вами, а будуть направлені на виконання «роботи» долання. Якщо ж піддаватися паніці, емоційно-психологічний настрій почне володіти людиною, почне втрачатися контроль. У тому випадку, коли вже емоційний стан не контролюється, варто звернутися по допомогу, щоб стабілізувати внутрішню систему психологічної  регуляції, повернути собі спокій та здатність адекватно реагувати на зовнішні обставини.

Як висновок 

Головна задача при панічних настроях: відокремити свої почуття від чужих, сформувати алгоритми дій та свідомо керувати своїми наступними кроками, пам’ятаючи, що крім вас, ніхто не має володіти вашим психологічним станом. Намагайтеся вмикати критичне мислення, щоб якомога конструктивно підходити до вирішення можливих проблем. У допомогу з долання таких панічних настроїв є велика кількість технік та методів пропрацювань, також можна скористатися консультаціями з психологами. Пам’ятайте, що панічний настрій – це не ворог, це лише механізм реагування, який можна пертворити у формування конструктивних висновків.